У ТНМУ стартувала нова освітньо-професійна програма «Прикладна лінгвістика. Медична термінологія та галузевий переклад (англійська мова)». Про особливості навчання за цією спеціальністю розповіла гарант програми, професорка Тетяна Хвалибога.
– Що стало головним поштовхом для створення програми, яка поєднує прикладну лінгвістику, медичну термінологію та галузевий переклад?
– Медицина наразі належить до тих галузей, які найбільш тісно пов’язані з міжнародною співпрацею. Українські лікарі та науковці беруть участь у міжнародних дослідженнях, працюють із зарубіжними колегами, публікують результати досліджень у міжнародних виданнях, пацієнти отримують лікування за кордоном, розвивається телемедицина. Отож, певна річ, зростає потреба у фаховому перекладі медичної документації, наукових публікацій, клінічних матеріалів і професійної комунікації.
Саме тому програма первинно продумана на перетині трьох галузей – мовознавства, перекладу й медицини. Її особливість полягає не лише у вивченні англійської мови, а й у підготовці фахівця, який зможе професійно працювати з мовою конкретної галузі.
– Цілком логічно виглядає те, що наш університет започаткував цю програму – маємо потужну кафедру іноземних мов з висококваліфікованим кадровим потенціалом…
– Справді, для ТНМУ це цілком природний крок. Окрім того, університет має те професійне середовище, якого не може мати звичайний філологічний заклад: клінічні кафедри, викладачі-клініцисти з рівнем англійської мови С1/C2, науковці, медична документація. Таке середовище й стало одним з ключових ресурсів для створення цієї програми.
– У чому ж полягає відмінність цієї програми від класичної філології чи загального перекладу?
– Класична філологічна освіта дає фундаментальне розуміння мови, літератури, мовознавчих процесів, культури і це, й справді, дуже важлива основа. Але наш випускник буде мати додаткову професійну компетентність – він спеціалізуватиметься на прикладній лінгвістиці та галузевій комунікації, передусім у сфері медицини. Тобто, ми готуватимемо не лише перекладача, який може працювати з будь-яким текстом, а фахівця, який розуміє, як функціонує спеціалізована мова медицини, як формується та використовується термінологія, як працювати з медичними текстами, інформаційними ресурсами та сучасними цифровими інструментами перекладу. І дуже важливо, що все це відбувається в медичному університеті. Студент не просто читає в підручнику про медичну термінологію, а перебуває у середовищі, де медицина є реальною професійною сферою. Я вбачаю цю програму як своєрідний міст між гуманітарними знаннями та медициною. Ця міждисциплінарність і є її головною відмінністю.
– Розкажіть, будь ласка, які базові дисципліни вивчатимуть студенти?
– Власне, це одне з найцікавіших питань, адже програма побудована на поєднанні різних компонентів. Наші студенти отримуватимуть фундаментальну лінгвістичну підготовку: поглиблено вивчатимуть англійську мову, мовознавчі дисципліни, теорію та практику перекладу, міжкультурну комунікацію. Крім того, вони поступово входитимуть у світ прикладної лінгвістики: працюватимуть з цифровими ресурсами, інформаційними джерелами, термінологічними базами, сучасними технологіями автоматизованого перекладу. Важливими тут стають і такі напрями, як корпусна лінгвістика та аналіз мовних даних. І третій компонент – медичний. Студенти опановують медичну й фармацевтичну термінологію, вивчатимуть основи анатомії та фізіології, ознайомлюватимуться з особливостями професійної комунікації у сфері охорони здоров’я.
Звичайно, ми не ставимо перед собою завдання підготувати лікаря. Наш випускник не буде діагностувати захворювання чи призначати лікування. Але він повинен розуміти, про що саме йдеться в тексті, який перекладає. Тому студенти поступово знайомитимуться з медичною термінологією, її структурою та принципами функціонування, з термінами анатомічного, клінічного, фармацевтичного спрямування. Важливу роль відіграватиме й латинська термінологія, адже без неї неможливо повноцінно зрозуміти значну частину міжнародної медичної лексики. А найголовніше – навчання відбуватиметься у постійному контакті з реальним професійним контекстом
– Де студенти проходитимуть практичну підготовку? Чи буде організована та як співпраця з медичними закладами, фармацевтичними компаніями або міжнародними перекладацькими бюро?
– Практична складова підготовки для нас є принципово важливою. Ми хочемо, щоб студент ще під час навчання розумів, як виглядає реальна робота перекладача, а не лише виконував навчальні вправи.
Важливою перевагою ТНМУ є те, що студенти перебувають безпосередньо в медичному професійному середовищі. Це дає можливість працювати з автентичними медичними текстами, професійною комунікацією, термінологічними ресурсами та матеріалами, максимально наближеними до реальної практики.
Окремий напрям – виробнича та перекладацька практика. Ми також зацікавлені в тому, щоб розширювати співпрацю із закладами охорони здоров’я, фармацевтичним сектором, науковими установами та професійними перекладацькими структурами. Для нас важливо, щоб студент до часу отримання диплома вже мав не лише теоретичні знання, а й певний портфель практичних робіт і досвід виконання професійно-орієнтованих завдань.
– Ким і в яких галузях зможуть працювати випускники після завершення навчання в ТНМУ?
– Насамперед це фахівці, які зможуть працювати у сфері письмового й усного перекладу, медичної та наукової комунікації. Їхніми потенційними працедавцями можуть бути медичні та фармацевтичні компанії, перекладацькі агентства, наукові установи, міжнародні організації, приватні й державні заклади охорони здоров’я, компанії, що працюють у сфері медичних технологій та міжнародної співпраці.
Окремий напрям – робота з медичною документацією, науковими текстами, інформаційними та освітніми матеріалами, локалізацією цифрового медичного контенту. Але це не означає, що після завершення програми випускник зможе працювати лише з медичною тематикою. Навички прикладної лінгвістики, роботи з інформацією, цифровими інструментами, термінологією та перекладом можна застосовувати й в інших галузях. Тобто ми намагаємося сформувати фахівця із широким набором компетентностей, але з дуже чіткою професійною спеціалізацією.
– Наскільки наразі є запитуваними фахівці з медичного й галузевого перекладу в Україні та за кордоном?
– Запит на таких фахівців є стабільним і він має дуже конкретне підґрунтя. Україна дедалі активніше інтегрується в міжнародний медичний та науковий простір. Це означає більше міжнародних проєктів, клінічних досліджень, наукової комунікації, співпраці медичних закладів і компаній. Окремим чинником стали й наслідки війни: українці отримують медичну допомогу за кордоном, іноземні фахівці та організації працюють з українською системою охорони здоров’я. Тому потрібні люди, які можуть професійно працювати ще з мовою медицини.
Щодо міжнародного ринку, то медичний переклад є окремою професійною нішею, зокрема у сфері «life sciences», фармацевтики та клінічних досліджень. На міжнародному ринку вже зараз є вакансії для фахівців з медичного перекладу, в тому числі віддалені. Тому для наших випускників перспективною може бути не лише робота в Україні. Цифровий характер сучасного перекладу дозволяє працювати й з міжнародними замовниками, незалежно від місця перебування фахівця.
– Чи не впливатиме, на ваш погляд, розвиток штучного інтелекту та нейромережевого перекладу на цю спеціальність?
– Безумовно, впливатиме. Але я не вважаю, що це аргумент проти спеціальності. Навпаки, це аргумент на користь сучасної підготовки перекладача. Штучний інтелект уже змінив перекладацьку професію. Нині фахівець повинен уміти працювати не лише зі словником чи традиційною системою автоматизованого перекладу, а й використовувати сучасні цифрові інструменти, перевіряти отриманий результат, редагувати та постредагувати машинний переклад.
Особливо це важливо в медицині. Тут помилка в перекладі може бути більше, ніж простою стилістичною неточністю, вона може змінити зміст медичного документа або професійного повідомлення. Дослідження сучасних систем ШІ для медичного перекладу також засвідчують їхню перспективність і підтверджують необхідність людського контролю, особливо у складних клінічних ситуаціях. Тому ми не хочемо протиставляти перекладача та штучний інтелект. Наше завдання – навчити майбутнього фахівця керувати технологією, критично оцінювати її результат і відповідати за кінцевий текст.
– Що порадили б вступникам, які ще вагаються між стандартними іноземними мовами та цією вузькоспеціалізованою програмою?
– Я б порадила передусім запитати себе: «Що саме я хочу робити зі знанням іноземної мови?». Якщо людині цікаві мови, вона любить аналізувати інформацію, працювати з текстами, цікавиться сучасними технологіями й водночас хоче отримати конкретну професійну спеціалізацію, я б радила звернути увагу на нашу програму. Одна з найбільших переваг у тому, що вона виходить далеко за межі однієї галузі – медицини чи лінгвістики. Студент не обирає між гуманітарною освітою та сучасними технологіями, між мовою й професійною сферою. Він отримує можливість поєднати все це. Якщо сьогоднішній абітурієнт думає про те, якою буде його професія через десять років, то я б особливо радила звернути увагу на поєднання компетентностей. Саме фахівець, який одночасно володіє мовою, розуміє професійну галузь і вміє працювати з цифровими технологіями, матиме найбільше можливостей для професійного розвитку.
Лариса ЛУКАЩУК